Пн-Пт 9:00 до 21:00, Сб 9:00 до 16:00, невідкладна стоматологічна допомога
Здавалося б, якщо Ви пішли до стоматолога полікувати зуб коли він болить, то біль має пройти одразу після лікування. Насправді буває таке, що після проведеного лікування зуб може боліти. Іноді це нормальна реакція на певні лікарські маніпуляції і про це лікар попереджає пацієнта. А іноді, це небажані і передбачувані наслідки лікування.
Отже, розберемося коли зуб болить і це є нормально. По-перше, варто відзначити, що біль, який відчуває людина, тупий, ниючий, не яскраво виражений. Виникають такі відчуття як після лікування карієсу, так і після ендодонтичного лікування кореневих каналів.
Наприклад, після лікування глибокого карієсу, може виникати чутливість при накусиваніі на зуб, якщо порожнина розташовувалася в пришийковій частини зуба, то велика вірогідність чутливості до температурних подразників. Але це все тимчасові явища, які через короткий проміжок часу повинні пройти. Схожі симптоми можуть виникати після лікування клиноподібних дефектів. Для якісного закриття подібного дефекту, необхідно прокладати під ясна, так звану ретракційну нитка, завдяки якій пломбувальний матеріал можна накласти без нависаючого краю. В результаті цього, шийка зуба, яка раніше була прикрита яснами, оголюється. А як відомо, саме шийка, є найбільш чутливою зоною, тому що саме там нерв розташовується ближче до поверхні зуба. Це явище так само тимчасове, поки десна знову не відновитися і не прикриє оголену ділянку зуба.
Так само певні больові відчуття можуть виникати після ендодонтичного лікування. Це буває не так часто, але не дивлячись на це, лікарі зазвичай попереджають пацієнтів про подібну можливість. Біль, як правило, не сильна, виникає при накусиваніі на зуб. Такі болі носять назву післяпломбувальні.
Не дивлячись на всі сучасні методи лікування, існують ситуації, коли після лікування, зуби болять так, що люди всю ніч не сплять. Таке, насправді, буває і не можна сказати, що дуже рідко. Розберемо пару прикладів.
При лікуванні глибокого карієсу, у спробах врятувати зуб живим і не вдаватися до його депульпування, лікар ставить пломбу. Це повинна бути тимчасова, так звана діагностична пломба. Завдяки якій, стоматолог отримує уявлення про життєздатність і інфікованість пульпи. Пацієнт повинен бути попереджений, що зуб може заболіти і тоді, в цьому випадку, зуб доведеться депульпувати. Якщо ж через якийсь час зуб не дає про себе знати, тимчасова пломба змінюється на постійну і зуб залишається живим.
Другий варіант, це коли після депульпування і навіть постійного пломбування кореневих каналів, можуть виникати сильний вечірній, нічний, мимовільний біль. Це може відбуватися, при неповному видаленні пульпи. З одного боку це може говорити про неякісне ендодонтичне лікування, а з іншого про особливості анатомічної будови зуба.